Рани та садна супроводжують нас протягом всього нашого життя, адже це невідривна частина фізичної активності. Зазвичай, ми сприймаємо їх як щось несуттєве, що не несе ризику нашому здоров'ю. Але не варто недооцінювати рани, адже якщо нехтувати правилами надання першої медичної допомоги, то це може мати дуже серйозні наслідки.
Подряпини з'являються після впливу на шкіру гострого та тонкого колючого предмета, що проникає на невелику глибину. Вплив виявляється тільки на епітелій та верхню частину дерми. Подряпини зустрічаються на обличчі, відкритих ділянках тіла, верхніх та нижніх кінцівках. Вони діляться на 2 види:
Садна характерні для верхніх шарів шкіри (епітелій та дерма) від ковзного торкання з жорсткою, шорсткою поверхнею, а також при ударах тупими абразивними предметами. Найбільш характерні для дітей, але зустрічаються і у дорослих в побутових, а також виробничих ситуаціях. Страждають від саден ліктьові та колінні суглоби, пальці обох кінцівок, долоні, підборіддя. Якщо садно захоплює глибокі шари тканин, то мова вже йде про розтрощену рану. Вони діляться на:
Великі: з'являються на великій ділянці шкіри. Поверхня їх рожево-червоного кольору, волога, навколо садна спостерігається припухлість.
Вузькі: утворюються після стикання з невеликим травмуючим предметом. Симптоми такі ж, як і у великих саден. Важливо дати їм зажити, не травмувати ділянку шкіри, не здирати молоду шкіру, що з’являється на місці рани.
Для подряпин та саден характерна невелика крововтрата або взагалі її відсутність, для того, щоб зупинити кровотечу, не потрібно докладати додаткових зусиль, воно закінчується самостійно. Але оскільки в верхніх шарах шкіри знаходиться велика кількість нервових закінчень, такі ушкодження можуть бути дуже болючими.
Рани – це механічне пошкодження покривних або внутрішніх тканин людини з порушенням анатомічної цілісності на всю товщину, в деяких випадках з порушенням цілісності внутрішніх органів. Можуть зустрічатися практично на будь-якій ділянці шкіри. Діляться на кілька видів:
Будь-яке порушення цілісності шкірного покриву викликає больові відчуття, оскільки у верхніх її шарах знаходиться велика кількість нервових закінчень. Крім того, якщо в рану була занесена інфекція, пошкоджена ділянка погано гоїться, то це супроводжується больовими відчуттями, почервонінням, набряком, іноді навіть появою гною.
Будь-яке торкання пораненої ділянки, фізичне навантаження на неї викликає біль. Він може бути, як слабким, так і дуже сильним. До моменту, поки рана не загоїться, необхідно дуже обережно ставитися до ураженої ділянки.
В процесі загоєння ран можуть виникати різноманітні ускладнення, які можуть з’явитися як відразу після травмуючої ситуації, так і через певний період часу, якщо були порушені правила лікування рани. Виділяють такі симптоми неправильного загоєння ран:
При неправильному загоєнні скальпованих ран, можливе розходження країв, що пов’язане із сильними фізичними навантаженнями та раннім зняттям швів. Якщо розходження невелике, то можна обробити рану антисептичним засобом, далі накласти пов'язку, бажано використовувати стерильний бинт. При позитивній динаміці можна обійтися без консультації лікаря, але якщо загоєння не настає, а краї рани розходяться ще більше, то необхідно звернутися до лікаря, для визначення необхідності хірургічного втручання.
Рвана рана, зазвичай, має велику площу, але малу глибину, тому для її загоєння необхідно більше часу та ретельний контроль, щоб уникнути появи гною. У разі потрапляння інфекції, рану необхідно ретельно обробляти будь-яким доступним антисептиком з накладанням стерильної пов'язки. Міняти її необхідно не рідше 1 разу на добу, при позитивній динаміці – 1 раз у 2-3 дні.
Різані та колоті рани в догляді аналогічні з рваною раною. Якщо у них невелика глибина, то для їх загоєння досить обробки антисептиком, накладання чистої захисної пов'язки, яка захищає від попадання в рану сторонніх тіл, розвитку бактеріальної інфекції.
Якщо за раною здійснювався недостатній догляд, то в ній може з'явитися гній, супроводжуваний неприємним запахом, шкіра навколо рани набрякає та червоніє. У такому випадку, краще звернутися до лікаря. Попередньо самостійно можна надати першу долікарську допомогу. Необхідно знати, як обробити гнійну рану, щоб не погіршити ситуацію. Місце, де виявлений гній необхідно обробити перекисом водню або хлоргексидином, акуратними дотиками прибираючи те, що виділяється з рани чистим бинтом. Рана не буде гоїтися, поки не буде повністю очищена. Далі важливо закрити рану, наклавши чисту пов’язку. Якомога швидше потрібно звернутися до лікаря для визначення тактики подальшого лікування.
Якщо рана болить безпосередньо після травмування – це природна реакція на порушення цілісності шкірного покриву. Не треба панікувати, біль пройде.
Неглибока рана, що не кровить, не потребує надання медичної допомоги, вона заживає самостійно.
Не можна допускати попадання спиртовмісних засобів всередину порізу, оскільки вони викликають опік в рані та, як наслідок, відбувається нагноєння та посилення болю.
Не можна торкатися руками тих шарів антисептичної пов'язки, які будуть знаходитися безпосередньо на порізі, оскільки це може спровокувати занесення інфекції в рану.
Якщо рана була оглянута лікарем, він дав рекомендації по догляду, то не потрібно їх ігнорувати, це може спровокувати погіршення стану ураженої ділянки шкіри.
Безконтрольне застосування знеболювальних засобів також категорично заборонено, навіть якщо біль дуже сильний. Самостійне призначення препаратів та їх дозування більше рекомендованих норм може спровокувати отруєння.
Якщо рана на обличчі, та вона дуже болить, не потрібно намагатися замаскувати її, завдаючи велику кількість тональних та коригувальних засобів. Компоненти, що входять до складу косметики, можуть уповільнювати процес регенерації шкіри. Тональні основи допустимі тільки після того, як рана почне затягуватися.
Не рекомендується в лікуванні ран користуватися "перевіреними" народними засобами: мазати рослинним або вершковим маслом, бризкати аерозолями та іншим. Такі методи можуть спровокувати занесення в рану інфекції або продовжити період загоєння, також сприяють збільшенню чутливості ділянки при її обробці.
Існують ситуації, коли рани настільки серйозні, що без лікарської допомоги неможливо впоратися:
У разі, якщо рана сильно кровоточить, потерпілий блідий, у нього спостерігається озноб – необхідно терміново викликати швидку допомогу.
Також при втраті свідомості після поранення рахунок йде на хвилини, тому паралельно з дзвінком в екстрену службу, потрібно постійно спостерігати за потерпілим, не залишати його самого.
Дуже глибокі рани, де, можливо, травмовані і внутрішні органи, є ризик переломів кінцівок, травми голови – це все випадки, при яких необхідно надання медичної допомоги в найкоротші терміни, адже є ризик здоров'ю та життю постраждалого.
Важливо пам'ятати, що велика рана або маленька, серйозна або незначна – чим ефективніше було надано першу допомогу, тим більше шансів на її швидке та успішне лікування.
