Сечокам'яна хвороба

Гінекологія Урологія
Консультація уролога
770
грн
Повторна консультація уролога (в межах одного випадку)
600
грн
Консультація уролога англійською мовою
1 200
грн
Повторна консультація уролога англійською мовою (в межах одного випадку)
1 100
грн
Онлайн консультація уролога
690
грн
Онлайн консультація уролога англійською мовою
1 200
грн
Масаж передміхурової залози (1 сеанс)
450
грн
Інстиляція уретри/сечового міхура (без вартості медикаментів)
330
грн
Внутрішньокавернозна ін'єкція (без вартості препарату)
660
грн
Блокада сім'яного канатика
770
грн
Бужування уретри
990
грн
Заміна цистостоми (без вартості катетера)
990
грн
Катетеризація сечового міхура (без вартості катетера)
440
грн
Перев'язка після операційних ран (урологія)
450
грн
Санація крайньої плоті у хлопчиків
450
грн
Діагностична цистоскопія
3 170
грн
Забір матеріалу з урогенітального тракту для дослідження (урологія)
150 грн

Сечокам’яна хвороба або уролітіаз – хронічне захворювання, за якого в органах сечовидільної системи утворюються тверді відкладення, камені. Патологія небезпечна прихованим перебігом на ранніх етапах та ускладненнями, котрі завдає внаслідок прогресування.

Тверді частинки (камені або конкременти) можуть утворитися в будь-якому відділі сечовидільної системи (нирки, сечовий міхур). Потрапивши до сечоводу – спричиняють ниркову кольку. Без лікування, здатні закоркувати шляхи відтоку сечі та призвести до тяжкого гідронефрозу.

Причини

Сеча є складною, багатокомпонентною речовиною. Нирки відфільтровують до неї органічні шлаки та продукти мінерального обміну: солі кальцію, фосфору, магнію, сечової кислоти. Спеціальні ферментні системи підтримують ці молекули в розчиненому стані, чим дають можливість вивести солі з організму.

На жаль, цей складний механізм часто дає збій, і мінерали утворюють нерозчинні відкладення, спочатку утворюється осад.

На початку сечокам’яної хвороби кристали дрібні (пісок). Згодом, фрагменти солей злипаються, утворюється великий, твердий, нерозчинний конкремент, камінь.

Причини розвитку сечокам’яної хвороби відомі добре:

  • спадкова дисфункція захисних ферментних систем;
  • інфекції сечостатевої системи (цистит, простатит, пієлонефрит);
  • анатомічні особливості будови сечовидільної системи;
  • передозування препаратами вітаміну D;
  • дефіцит вітамінів A, B, E, K;
  • захворювання травної системи;
  • дефіцит чистої питної води, зневоднення;
  • проблеми з регулярним відвідуванням туалету, коли доводиться терпіти;
  • зловживання алкоголем;
  • розлади обміну, такі, як подагра, дисфункція паращитоподібніх залоз.

Помічено, що сечокам’яна хвороба в чоловіків виникає частіше, ніж у жінок. Це можна пояснити двома чинниками. Перший – схильність сильної статі до вживання алкоголю, котрий порушує кислотно-лужний баланс сечі. Другий момент – простатити, котрі призводять до застою в сечовивідних шляхах.

Симптоми

На стадії дрібних відкладень солей, сечокам’яна хвороба себе не виявляє. Нирки не можуть боліти, тому що в них немає больових рецепторів. Єдине що, пісок може спричиняти дискомфорт у боці (реакція сечоводу) і відчуття різі в уретрі під час сечовипускання.

Типові симптоми сечокам’яної хвороби найчастіше пов’язані з нападом ниркової кольки. Коли конкремент із ниркової балії (миски) проходить у сечовід, ситуація різко загострюється:

  • виникає напад нестерпно сильного, гострого болю в боці;
  • біль іррадіює (віддає) за ходом сечоводу вниз, в уретру;
  • людина неспокійна, не знаходить собі місця;
  • знеболювальні малоефективні;
  • відзначається нудота, здуття живота;
  • може зменшуватися кількість сечі, у ній з’являються домішки крові.

Важливо: каміння може утворитися не тільки в нирках (нефролітіаз), а й у сечовому міхурі (цистолітіаз). Це варіанти перебігу сечокам’яної хвороби, які можуть поєднуватись в одного пацієнта.

Унаслідок нефролітіазу, людина, швидше за все, зіткнеться з нирковою колькою. Коли конкременти виникають у сечовому міхурі, першим симптомом може стати гостра затримка сечі, без яскравої клінічної картини.

Діагностика

У разі ниркової кольки, уролог може встановити правильний діагноз за аналізом характерної симптоматики. Та для того, щоб розібратися в ситуації до настання ускладнень, потрібне ретельне урологічне обстеження. Наприклад, сечокам’яна хвороба в жінок може симулювати патологію яєчників.

Для діагностики каменів сечовивідної системи застосовуються:

  • аналізи сечі, мікроскопія осаду, вимірювання pH;
  • УЗД органів черевної порожнини, сечового міхура;
  • клінічний та біохімічний аналізи крові;
  • рентгенологічні дослідження, КТ;
  • ендоскопія сечового міхура, балій;
  • МРТ.

Складність у тому, що перебіг сечокам’яної хвороби може бути з утворенням кількох різновидів каменів. Із солей кальцію та фосфору виникають фосфати. Солі щавлевої кислоти утворюють оксалатні камені. Сечова кислота – уратні. У разі ферментних розладів виникають цистинові конкременти.

На рентгені деякі утворення бувають не видно (рентгенонегативні камені). Тому, щоб отримати повну картину про стан пацієнта, в Universum clinic застосовується весь спектр необхідних методик.

Лікування

Найкраще, якщо сечокам’яну хворобу виявили на стадії піску, накопичення солей. Тоді з нею боротися легше.

Для лікування уролітіазу використовуються:

  • спазмолітики;
  • протизапальні препарати;
  • фітотерапевтичні засоби;
  • ліки для корекції pH сечі;
  • дієтичне харчування;
  • стентування сечоводів;
  • антибіотики за необхідності.

На початкових етапах бувають корисні сечогінні препарати. Однак їх не можна застосовувати, якщо є ризик перекриття сечових шляхів каменем.

Великі конкременти розчинити навряд чи вдасться. Для їх лікування застосовується подрібнення каменів у нирках або в міхурі – літотрипсія.

На жаль, багатьом пацієнтам із діагнозом сечокам’яна хвороба, лікування проводиться вже на етапі ниркової кольки. Тут потрібно швидко зняти больовий синдром та відновити нормальний відтік сечі, ставити стенти в сечовід. Після – літотрипсія та профілактика нових атак.

Вкрай небезпечно приймати сечогінні та пробувати пересидіти напади вдома. Камінь може блокувати відтік з однієї або обох нирок, що призводить до гідронефрозу. Уражена нирка переповнюється сечею та ризикує загинути.

Профілактика

Єдиний спосіб захиститися від уролітіазу – уникати провокативних чинників. Для профілактики сечокам’яної хвороби рекомендується:

  • пити лише чисту, пом’якшену воду;
  • уникати інфекцій сечостатевої системи;
  • помірно споживати алкоголь;
  • застосовувати безпечні фітотерапевтичні засоби;
  • споживати менше солоних продуктів та тваринних жирів.

Розумно буде щорічно проходити урологічне обстеження щодо каменів у нирках. Особливо, якщо в родині були хворі на сечокам’яну хворобу.

Реабілітація та дієта

Як правило, після курсу терапевтичного лікування реабілітація не потрібна. Окремі рекомендації будуть, якщо пацієнту проводили літотрипсію або хірургічне втручання.

Що стосується харчування, то дієта при сечокам’яній хворобі відіграє важливу роль. Раціональне меню дає змогу зупинити прогресування уролітіазу, захищає від рецидивів

Принцип дієти при уролітіазі:

  1. Забороняється червоне м’ясо, оселедець, страви з тельбухами тварин. Не можна холодці, міцні бульйони, кислі рослини (щавель, салат, шпинат). Потрібно відмовитися від маринадів, копченостей, приправ у вигляді хрону, гірчиці, аджики. Протипоказаний алкоголь у будь-якому вигляді.
  2. Рекомендується обмежити споживання кальцію та фосфору. Молоко до 2 склянок на день, і не більш ніж 1 куряче яйце на добу. Потрібно зменшити споживання м’яса, рибних консервів, бобових, шоколаду. Пити менше чаю, кави та какао.
  3. Дозволяються свіжі овочі та фрукти, рослинні олії. Не впливають на уролітіаз борошняні страви, мед, каші та крупи.

Корисними є баштанні культури (диня, кавуни), мед. Цитрусові здоровій людині можна без обмежень. Але якщо в нирках було виявлено пісок або камені, дозволяється лише по одному плоду на день. Важливе пиття: слабомінералізовані води, соки.

Більш детальні рекомендації щодо дієти може надати лікар клініки після обстеження та уточнення, ризик яких каменів вищий (уратів, оксалатів чи фосфатів).

 Література

  1. Ingimarsson JP, Krambeck AE, Pais VM Jr. Diagnosis and Management of Nephrolithiasis. Surg Clin North Am. 2016 Jun;96(3):517-32. doi: 10.1016/j.suc.2016.02.008. PMID: 27261792.
  2. Galán LLopis JA. Medical management of urolithiasis. Arch Esp Urol. 2021 Jan;74(1):1-3. English, Spanish. PMID: 33459616.
  3. Zhu S, Fan Y, Hu X, Shao M. Insights into risk factors for urolithiasis: a mendelian randomization study. BMC Urol. 2023 Apr 28;23(1):76. doi: 10.1186/s12894-023-01243-4. PMID: 37118729; PMCID: PMC10148447.
  4. Sarica K. Dietary management of urolithiasis in 2023: a comprehensive update. World J Urol. 2023 May 6. doi: 10.1007/s00345-023-04414-y. Epub ahead of print. PMID: 37148325.

Оцініть статтю:

Рейтинг: 4,33/5
Кількість оцінок: 171

Часті запитання
Які симптоми при сечокам’яній хворобі?
  • більшість випадків уролітіазу до певного часу мають прихований, безсимптомний перебіг;
  • під час відходження піску можуть турбувати відчуття, тягнення в боці;
  • буває печіння під час сечовипускання;
  • може припинятися відтік сечі (характерно для каменів у сечовому міхурі);
  • ниркова колька проявляється раптовим гострим болем у боці, занепокоєнням, здуттям живота, часто – домішками крові в сечі.
Де болить сечокам’яна хвороба?
  • в нирках немає больових закінчень, тому біль виникає внаслідок подразнення сечоводу, сечового міхура, уретри;
  • больовий синдром буває тупим, локалізується в боці, праворуч чи ліворуч від хребта, трохи нижче ребер;
  • солі та конкременти дряпають сечовід, через що біль іррадіює вниз, у статеві органи;
  • початковим проявом буває біль та печіння під час сечовипускання.
Які продукти не можна їсти при каменях в нирках?
  • червоне м’ясо, легені, нирки та мозок тварин;
  • насичені екстрактивними речовинами бульйони, холодці, маринади;
  • кислі рослини – щавель, шпинат;
  • прянощі – хрін, перець, аджика, гірчиця;
  • заборонено алкоголь;
  • необхідно обмежити кальцій та фосфор (молоко, яйця).
Чи можна вилікуватися від сечокам’яної хвороби?
  • так, можна повністю позбутися негативного впливу уролітіазу на життя;
  • потрібно дотримуватися заходів щодо профілактики випадання солей в осад;
  • у разі утворення піску – безпечно вимивати його із сечових шляхів;
  • конкременти та камені розчинити не вийде, їх дроблять літотрипсією, дрібні фрагменти виходять природним шляхом;
  • після лікування, комбінуючи профілактичне лікування та дієту, можна запобігти рецидиву захворювання.
Наші лікарі
Гриднєв Андрій Андрійович
Гриднєв Андрій Андрійович
Уролог, УЗД - фахівець
Детальніше
Холохаренко Ігор Костянтинович
Холохаренко Ігор Костянтинович
Хірург урологічного напрямку. Уролог, Андролог, Лікар УЗД діагностики
Детальніше
Записатись до лікаря