Червоний плаский лишай

Червоний плаский лишай або лишай Вільсона – запальний дерматоз з ураженням шкіри та слизових оболонок.

Патологія відрізняється різноманіттям форм, буває як гострою, так і хронічною, нерідко має атиповий перебіг. У зв’язку із цим, діагностика та лікування процесу вимагають від дерматолога неабиякого досвіду та професійності.

Поширеність патології становить від 0,78 до 2,4 % серед усіх дерматологічних хвороб. Найчастіше хворіють люди віком 30–60 років, чоловіки рідше, ніж жінки. Діти становлять приблизно 5 % від усіх хворих. Небезпека червоного плоского (або плескатого) лишаю в тому, що він може трансформуватися в злоякісну пухлину, тому закликаємо не ігнорувати шкірні проблеми: звертайтеся по консультацію дерматолога в Universum clinic у разі появи будь-якого висипу на тілі.

Причини виникнення

Як і вітиліго, лишай Вільсона належить до поліетіологічних дерматозів. Тобто, він може виникати внаслідок дії різноманітних чинників.

Найбільш поширені чинники, котрі спричиняють червоний плоский лишай:

• генетична схильність, спадковість;
• інфекції, як гострі ГРВІ, так і хронічні вогнища;
• розлади в роботі імунної системи;
• фізичні та хімічні чинники, медикаменти;
• стресові ситуації;
• пухлинний процес (у подібній ситуації лишай Вільсона входить до складу паранеопластичного синдрому).

Унаслідок дії будь-якої з описаних причин, може статися збій у роботі імунної системи шкіри та слизових оболонок. Як результат – у дермі розвиваються реакції, за механізмом схожі з гіперчутливістю сповільненого типу. Цим пояснюється велика різноманітність симптоматики та клінічних варіантів дерматозу.

Симптоми та клінічні прояви

Найчастіше, червоний плоский лишай розвивається на шкірних покривах, проте приблизно у 25 % пацієнтів, ураження виникають у роті, на слизовій оболонці щік, язика. Десь у 1–10 % пацієнтів процес обмежується тільки нігтями.

Зовнішні прояви різняться залежно від форми процесу, їх сім:

• ретикулярна;
• типова;
• гіпертрофічна;
• еритематозна
• атрофічна;
• бульозна;
• ерозивно-виразкова.

За ступенем поширеності червоний плоский лишай буває:

1. Локалізований, елементи висипу зосереджені на одній ділянці тіла.
2. Дисемінований, висипка виникає на кінцівках, тулубі, висипання часто симетричні.
3. Генералізована форма, коли уражається і шкірний покрив і слизові оболонки.

За характером перебігу:

• гострий, триває до 1 місяця;
• підгострий перебіг, від 4 тижнів до 6 місяців;
• хронічний процес із тривалістю понад пів року.

У разі хронічного перебігу, процес може самостійно переходити в ремісію. Однак через кілька місяців чи років, папули часто повертаються.

Ретикулярна форма

Бляшки локалізуються в роті, дискомфорту не завдають. Ретикулярний варіант червоного плоского лишаю, як правило, виявляється під час звернення до лікаря з якогось іншого приводу.

Типова форма

Найпоширеніший варіант патології.

Характерні симптоми:

• елемент висипу – плоске ущільнення, папула;
• висипання з’являються в роті, у товщі епідермісу;
• діаметр становить від 2 до 5 мм;
• контури нерівні;
• невелике заглиблення посередині папули;
• забарвлення висипів рожево-червоне або фіолетове, з воскоподібним блиском;
• висипання упорядковані, створюють візерунки у вигляді кілець або смуг;
• висип свербить.

У більшості хворих уражається шкіра тулуба, геніталії, згинальні поверхні суглобів рук та ніг. Обличчя, підошви та кисті, лишай Вільсона пошкоджує рідше. Лущення на поверхні папул слабке, свербіж теж, як правило, легкий.

Ще один момент: якщо в людини дійсно типовий червоний плоский лишай, лікування може не знадобитися: у деяких хворих висипка за кілька тижнів минає сама собою.

Гіпертрофічна форма

Виникають не папули, а великі бляшки від 4 до 7 см у діаметрі, фіолетового забарвлення. Поверхня нерівна, горбиста, вкрита наростами на кшталт бородавок. На периферії бляшок зустрічаються папули, властиві типовому варіанту лишаю Вільсона.

Бульозна форма

На бляшках або на візуально здоровій шкірі виникають пухирці. Поверхня їхня напружена, натягнута, але поступово стає в’ялою. Якщо таку булу розкрити або проколоти, то виділяється прозора жовта рідина, іноді з домішкою крові. Пухирці на голові здатні спричинити алопецію, незворотне випадіння волосся.

Подібний варіант патології буває проявом паранеопластичного синдрому та є приводом для негайної консультації фахівця.

Ерозивно-виразкова форма

Замість папул чи бляшок з’являються ерозії 1–5 сантиметрів у поперечнику, іноді – більші. Ерозії здатні прогресувати у виразки зі щільними краями, піднятими над оточуючим здоровим епідермісом. Ерозивно-виразковий тип патології зустрічається рідко, але через болючість ерозій завдає значного дискомфорту пацієнтові.

Еритематозна форма

Розвивається швидко, гостро, захоплює великі площі тіла, включно з обличчям. Висипання множинні, бурого забарвлення, зливаються у великі вогнища. Часто страждає слизова оболонка рота.

Атрофічна форма

Елементи висипки білі, кольору слонової кістки з перламутровим блиском. Можуть одразу бути ущільнені та розташовуватися нижче за рівень шкіри, такий варіант лишаю Вільсона характерний для склеродермії. Трапляється також, що в стан атрофії переходять типові папули, які на початку розвитку височіли над епідермісом.

Діагностика

Щоби встановити точний діагноз червоного плоского лишаю, потрібна консультація дерматолога. Спеціаліст Universum clinic проводить ретельний огляд, у разі необхідності – призначаються додаткові обстеження:

• загальний та біохімічний аналізи крові;
• дерматоскопія;
• гістологічне дослідження тканин бляшок, папул;
• алергопроби;
• КТ або МРТ.

Важливо пам’ятати, що симптоми червоного плоского лишаю бувають одним із проявів іншої патології.

Тому, якщо потрібно, дерматолог клініки організує пацієнту обстеження лікарями відповідного профілю: консультацію ендокринолога, імунолога.

Лікувальні заходи

План лікування складається індивідуально, з огляду на форму та поширеність процесу, супутню патологію. Призначаються як засоби системної дії, так і препарати місцевої терапії:

• мазі та таблетки з кортикостероїдами для протизапального ефекту;
• інтерферони та препарати-індуктори синтезу власних інтерферонів;
• антибіотики, якщо причиною лишаю Вільсона стають вогнища інфекції;
• щоб уражені ділянки почали менше свербіти – протигістамінні засоби;
• вітаміни A та E;
• препарати для покращення мікроциркуляції;
• ранозагоювальні.

У важких випадках, за розвитку рецидивної генералізованої форми, доводиться додавати цитостатики. Іноді препарати кортикостероїдів потрібно вводити прямо всередину елементів висипки. Подеколи осередки усувають методом кріодеструкції або електрокоагуляції.

Для лікування дитини перевагу надають засобам для місцевого застосування.

Важливе значення в терапії має немедикаментозне лікування червоного плоского лишаю. Використовуються:

• опромінення ультрафіолетовим спектром;
• ультразвукова стимуляція вузлів вегетативної нервової системи;
• лазеротерапія.

Спеціаліст Universum Clinic складає з перерахованих методик оптимальний курс для кожного хворого. Обов’язково, під час лікувального процесу, до нього вносяться корективи.

Профілактика

Існує думка, що червоний плоский лишай заразний для інших, але це не так. Патологія виникає за своїми причинами, розглянутими вище, не є інфекційною і завдає страждання лише хворим. Однак через спадковий механізм, ризик захворіти вище в тих, чиї родичі стикалися із цією неприємною хворобою.

Щоби зменшити ймовірність захворіти на червоний плоский лишай, рекомендується:

• дотримуватися оптимального режиму праці та відпочинку;
• уникати несприятливих фізичних та хімічних чинників на роботі та в побуті;
• вчасно санувати вогнища хронічної інфекції;
• контролювати та лікувати супутні захворювання;
• їжа має не подразнювати слизову оболонку рота.

Такі ж рекомендації підходять і для профілактики рецидивів червоного плоского лишаю.

Література

1. Наказ МОЗ України від 08.05.2009 № 312 “Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання”.
2. Качук Ю.В. Червоний плоский лишай. Навчальний посібник для самостійної роботи. — Харків, 2014. — 32 с.
3. Le Cleach, L. Clinical practice. Lichen planus. / L.Le Cleach, O.Chosidow // N. Engl. J. Med., 2012;366(8):723-732.
4. Boch K et al. Lichen Planus. Front Med (Lausanne). 2021 Nov 1;8:737813. doi: 10.3389/fmed.2021.737813. PMID: 34790675; PMCID: PMC8591129.
5. Shavit E, Hagen K, Shear N. Oral lichen planus: a novel staging and algorithmic approach and all that is essential to know. F1000Res. 2020 Mar 24;9:F1000 Faculty Rev-206. doi: 10.12688/f1000research.18713.1. PMID: 32226613; PMCID: PMC7096219.