Меланома

Меланома – злоякісна пухлина шкіри та слизових оболонок, джерелом якої стають пігментні клітини, меланоцити. Виникає і  у чоловіків, і в жінок.

Зустрічається порівняно рідко, але дуже небезпечна: тканина пухка, клітини, що переродилися, легко відриваються від первинного вузла й активно метастазують у внутрішні органи.

З огляду на таку особливість, вкрай важливо виявити захворювання на ранній його стадії, коли невелике хірургічне втручання гарантовано позбавляє загрози для життя.

Класифікація

У клінічній практиці застосовується класифікація меланом за різними критеріями: локалізація, візуальні характеристики, ступінь інвазивності, гістологічна картина й т.і.

Так, за локалізацією, меланоми бувають:

• шкірних покривів тулуба, кінцівок, обличчя, голови тощо;
• слизових оболонок, у тому числі рота та кишківника;
• очей (рогівки, склери).

У кишківнику та в слизових оболонках, меланоцити закладаються на стадії ембріона, через особливості розвитку зародка людини та ссавців. На жаль, часом ці клітини можуть перероджуватися на злоякісні, але відбувається це вкрай рідко.

Найчастіше зустрічаються шкірні форми меланоми.

Їх виділяють 5 видів:

1. Рак на місці (in situ) – пухлина не інвазивна, не проросла вглиб дерми. Іноді її вважають першою фазою наступного варіанта поверхневої форми.
2. Поверхнево-поширена (superficial spreading melanoma) – починається з плями, росте, і поступово трансформується в бляшку. На неї припадає до 75 % випадків.
3. Акральна (acral lentiginous melanoma) розвивається на шкірі, позбавленій волосяних фолікулів, до цієї категорії належить піднігтьова меланома, ложі нігтя, стоп та долонь. Серед білошкірих людей зустрічається рідко (2–4 % у загальній структурі патології), але сягає 60 % у темношкірих пацієнтів.
4. Нодулярна або вузлова форма (nodular melanoma) – агресивний варіант процесу, і досить поширений: від 15 до 20 % випадків. Схильна до проростання в глибокі шари дерми.
5. Лентигінозна форма (lentigo maligna melanoma) виникає з плям, схожих на ластовиння (веснянки), спочатку поширюється поверхнево.

У гістологічній класифікації дуже багато варіантів патології. Також в онкології застосовується широка та детальна класифікація меланом за критеріями TNM AJCC/UICC. Фахівці з ними всіма знайомі та використовують для вибору тактики лікування пацієнтів.

Причини виникнення

Головний чинник ризику – ультрафіолетове випромінювання, яке входить до спектра сонячних променів, ламп солярію. Під дією ультрафіолету, меланоцити активуються, синтезують меланін, що проявляється у вигляді засмаги. На жаль, під час цього процесу можуть виникати помилки в ДНК клітин, що призводить до розвитку меланоми. Зокрема, цим пояснюється і висока частка уражень на відкритих ділянках тіла.

Вищий ризик захворіти в людей, котрі мають генетичну схильність до захворювання. У таких пацієнтів відзначається аномалія одного з клітинних рецепторів: меланокортин-1.

Чинники, які підвищують ризик захворюваності:

• численні пігментні плями на шкірі, родимки, невуси;
• якщо людина швидко отримує опіки від сонячного проміння;
• порушення функції ендокринних залоз, вагітність;
• травматизація шкіри одягом та іншими предметами, зокрема – у ділянках пігментних плям.

Є такі групи утворень, які вважаються передраковим процесом, меланонебезпечними. Наприклад – ювенільна доброякісна меланома (веретеноподібний, епітеліоїдний невус).

Враховуючи ризики, міжнародні рекомендації пропонують щорічний медичний огляд людям, у яких на тілі 50 і більше родимок, веснянок, невусів.

Запрошуємо на профілактичну консультацію лікаря дерматолога до Universum clinic: у нас проводиться професійний огляд із використанням сучасних інструментальних методик. Це дає змогу виявити небезпеку на етапі передраку або на ранній стадії процесу, та провести ефективне лікування з гарантованим ефектом.

Симптоми та клінічні прояви

У меланоцитарних пухлин є неприємна особливість: різноманіття зовнішніх проявів. Дуже часто початок процесу маскується пігментною плямою, яка була на тілі людини кілька років.

Перерахуємо основні ознаки, які мають стати причиною для консультації дерматолога в клініці. Показники відображені в Американській системі:

• A (asymmetry), асиметрія;
• B (border), зміна контурів;
• З (color), зміни забарвлення;
• D (diameter) пляма в діаметрі 6 см і більше;
• E (enlargement) збільшення розмірів.

Більш деталізованою є діагностична шкала, яка називається GLASGOW:

• за відносно короткий період часу, пігментне утворення побільшало або помітно зменшилося, піднялося над шкірою або заглибилося в неї;
• змінилися контури плями, межі її стали нерівними, змінилася форма;
• відбулися зміни в забарвленні – потемніло, посвітлішало, стало нерівномірно забарвленим;
• ділянка пігментації запалюється без видимих ​​причин або після легкого впливу;
• з’являється кровоточивість, зверху – скоринки, лусочки;
• виникають неприємні відчуття, свербіж, дискомфорт (симптомна меланома);
• максимальний діаметр плями збільшився до 7 мм і більше.

Не можна вичікувати, доки з’явиться кілька перелічених проявів. За такої пухлини, як меланома, симптоми можуть виникати по черзі й незалежно один від одного. Не можна також орієнтуватися на темний колір: у людей зустрічаються безпігментні меланоми (amelanotic melanoma). Такий тип раку або має таке ж забарвлення, як і шкіра, або виглядає блідішим. Обов’язково зверніться до клініки з будь-якою підозрілою припухлістю або плямою: це допоможе виключити небезпечний для життя процес або виявити його на ранній стадії.

Діагностика

Навіть досвідченому дерматологу буває непросто розібратися в діагнозі за одними лише візуальними ознаками. Унаслідок поверхневого ставлення до обстеження призначаються видалення нешкідливих родимок або, що небезпечніше – пропускається рання стадія меланоми.

Завдяки інструментальним методикам, точність діагностики суттєво підвищується:

• дерматоскопія спеціальним приладом, не лупою, у тому числі – цифрова, із записом зображення для порівняння в динаміці;
• конфокальна лазерна мікроскопія;
• гістологічне дослідження;
• аналізи тканин на специфічні маркери S-100, Melan-A, HMB45, SOX10;
• радіоізотопні методи;
• КТ і МРТ.

Як правило, буває достатньо дерматоскопії. Із застосуванням рідинного режиму дослідження, наш лікар дерматолог швидко й точно зможе встановити діагноз меланома: початкова стадія чи фаза проростання углиб дерми. Або виключить злоякісність процесу, поверне психологічний добробут людині.

Лікувальні заходи

З огляду на небезпеку, яку становить меланома, усі підозрілі в цьому плані новоутворення варто видаляти. Якщо діагноз не залишає сумнівів – проводиться хірургічна резекція пухлини із висіченням по периферії здорових зовні тканин.

У сумнівних випадках – новоутворення видаляють, а зразок тканин відправляють на гістологічне дослідження. У разі підтвердження меланоцитарного процесу, проводиться повторне втручання з висіченням більшої площі шкіри, ці тканини також перевіряють на наявність у них злоякісних клітин.

Запущені пухлини лікувати вкрай складно через їхнє активне метастазування. Доводиться застосовувати хірургічні методи в поєднанні з усім арсеналом онкологічних препаратів, включно з моноклональними антитілами.

Коли знайдена рання меланома, лікування хірургічним шляхом дає практично 100 % результат, людина одужує повністю. Надалі потрібно 1–2 рази на рік обстежуватись у дерматолога.

Література

1. Rastrelli M, Tropea S, Rossi CR, Alaibac M. Melanoma: epidemiology, risk factors, pathogenesis, diagnosis and classification. In Vivo. 2014 Nov-Dec;28(6):1005-11. PMID: 25398793.
2. Hartman RI, Lin JY. Cutaneous Melanoma-A Review in Detection, Staging, and Management. Hematol Oncol Clin North Am. 2019 Feb;33(1):25-38. doi: 10.1016/j.hoc.2018.09.005. PMID: 30497675.
3. Kaliki S, Shields CL. Uveal melanoma: relatively rare but deadly cancer. Eye (Lond). 2017 Feb;31(2):241-257. doi: 10.1038/eye.2016.275. Epub 2016 Dec 2. PMID: 27911450; PMCID: PMC5306463.
4. Kimbrough CW et al. Principles of surgical treatment of malignant melanoma. Surg Clin North Am. 2014 Oct;94(5):973-88, vii. doi: 10.1016/j.suc.2014.07.002. Epub 2014 Aug 15. PMID: 25245962.
5. Cochran AM et al. Subungual melanoma: a review of current treatment. Plast Reconstr Surg. 2014 Aug;134(2):259-273. doi: 10.1097/PRS.0000000000000529. PMID: 25068326.