Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки – циклічна поява поява дефектів у стінці шлунку або дванадцятипалій кишці із формуванням запальних змін та відмиранням тканини довкола неї.
Частіше виразки утворюються у цибулині дванадцятипалої кишки та шлунку, рідше у нижній частині стравоходу або петлі дванадцятипалої кишки.
Найчастіші причини виникнення виразок це інфікування Helicobacter pylori та тривалий або неконтрольований прийом нестероїдних протизапальних препаратів.
Також факторами ризику ВХ є: порушення режиму та характеру харчування (тривале вживання грубої їжі, тривалі перерви між прийомами їжі); шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем); нервово-психічний (стресовий) чинник; підвищення секреції шлункового соку та зниження активності захисних факторів слизової оболонки обтяжена спадковість; імуносупресивна терапія та хіміотерапія.
Найчастіші скарги при виразковій хворобі це :
Зрідка супроводжується нудотою, блюванням кислим шлунковим умістом, яке приносить полегшення. Менш ніж у 25% пацієнтів із скаргами на порушення травлення при ендоскопії виявляється виразка. У 20% хворих із таким ускладненням ВХ, як кровотеча, відсутні будь-які симптоми в анамнезі («німі» виразки). Близько 60% хворих із НПЗП асоційованими ерозивно--виразковими ураженнями шлунка не мають попередніх симптомів. У зв’язку із самолікуванням пацієнтів перебіг захворювання може бути малосимптомним або безсимптомним. Неускладнена ВХ може протікати безсимптомно (близько 30% літніх пацієнтів). Тому з огляду на практику, особливості перебігу ВХ, а також індивідуальну вісцеральну чутливість пацієнта клінічна картина видається малоінформативною.
Якщо у вас протягом тривалого часу виникають скарги з приводу травлення, дискомфорту у шлунку чи кишківнику, Вам необхідно звернутися до сімейного лікаря або до лікаря-терапевта чи гастроентеролога, який виконає необхідні обстеження та призначить лікування виразкової хвороби ставиться на основі ендоскопічного обстеження. Під час ендоскопії можуть виконуватися додаткові обстеження, які допомагають чіткіше визначитися з причиною захворювання та тривалістю і обсягом лікування. Найчастіше використовуються уреазний тест ( визначення інфікування Helicobacter pylori ) та гістологічне дослідження ( визначення можливості онкологічного ускладнення ВХ).
Також додатковими методами діагностики,які не потребують використання ендоскопії (неінвазивні методики) при ВХ є :
Якщо у людини встановлений діагноз виразкової хвороби, це вимагає лікування та подальшого спостереження у лікаря протягом тривалого часу. Як у фазі загострення ( рецидив) так і у фазі полегшення/одужання (ремісія). Оскільки досить часто зустрічаються ускладнення ВХ такі як: кровотеча з виразки, перфорація ( прорив виразки у черевну порожнину), прободіння (пенетрація – розповсюдження виразкового процессу на сусідні органи), малігнізація, стеноз (звуження просвіту за рахунок рубцевих змін, що викликає застій шлункового вмісту). Всі ці ускладнення є дуже небезпечними для життя та вимагають надання невідкладної допомоги чи хірургічного втручання.
Убезпечити себе від виникнення ускладнень або прогресування хвороби допоможе сімейний лікар чи лікар терапевт та у разі необхідності направить та подальше дообстеження та лікування до гастроентеролога або онколога.
