Мікоплазмоз

Серед інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), мікоплазмоз вирізняється своїми особливостями. Збудники надзвичайно поширені, не мають клітинної стінки, вражають сечостатеву та дихальну систему як у дорослих, так і в дітей. Запалення мляве, часто непомітне.

Лікарі Universum clinic обов’язково враховують ці та інші нюанси захворювання під час діагностики та лікування мікоплазмозу. Інакше не варто розраховувати на успіх терапії, і хвороба повертатиметься знову і знову.

Особливості захворювання

Уперше, мікоплазми були виявлені в 1981 році у двох чоловіків, котрі страждали на тривалий хронічний уретрит. Мікроорганізми виявилися настільки дрібними та незвичайними, що їх спочатку хотіли віднести до вірусів. Однак подальше вивчення показало, що це – бактерії зі своїми унікальними властивостями:

• вони не мають клітинної стінки;
• мікоплазми позбавлені ядра;
• бактерії міцно зв’язуються з мембраною клітини-мішені та за рахунок неї паразитують.

Через особливості будови збудників, застосування деяких поширених антибіотиків є марним. Фактично внутрішньоклітинний механізм паразитування не дає імунітету змоги ефективно діяти: захисна система не здатна відрізнити патогенну бактерію від власних тканин. Тому й запальний процес, котрий спричиняється мікоплазмами, зазвичай має млявий, торпідний перебіг.

Важливо враховувати ще одну властивість мікоплазм: в організмі в жінок, вони іноді можуть спокійно жити в статевих шляхах і не призводять до появи патологічних явищ. А в чоловіків часто стають причиною запалення в органах сечостатевої системи. Через це, коли на прийом до Universum clinic приходить пацієнт із мікоплазмозом, варто обстежитися і його статевому партнеру, навіть якщо він не один.

Етіологія захворювання

З усього численного роду мікоплазм, до патогенних для людини належать п’ять видів:

• Mycoplasma pneumoniae.
• Mycoplasma hominis.
• M. genitalium.
• М. fermentans.
• Ureaplasma urealyticum.

Найбільш патогенними є мікоплазми хомініс (M. hominis) та геніталіум (M. genitalium). Ці мікроорганізми найчастіше призводять до захворювань сечостатевої системи.

Mycoplasma pneumoniae та M. hominis можуть вражати дихальні шляхи, причому не тільки в дорослих чоловіків та жінок. Тому іноді, коли серед членів родини є заражена мікоплазмами людина, лікування мікоплазмозу стає потрібне й дітям.

Шляхи передачі

Мікоплазмоз передається під час безпосереднього контакту. Найбільш значущий шлях передачі – статеві зв’язки, але він не єдиний.

Небезпеку зараження становлять такі ситуації:

• традиційний незахищений секс – інфікуються слизові оболонки сечостатевих шляхів;
• оральні контакти – здатні призвести до інфікування респіраторних шляхів;
• анальний секс – ризик мікоплазмового проктиту;
• деякі форми інтимних пестощів можуть призвести до зараження очей із подальшим розвитком мікоплазмового кон’юнктивіту.

Також є спостереження, що мікоплазми можуть передаватися через забруднені збудниками руки. Цим пояснюються випадки захворювання в дітей, ураження очей.

Клінічні симптоми мікоплазмозу в чоловіків та жінок

Частіше за все, патологія проявляється запаленням урогенітальної системи. Також тривале запалення здатне спричиняти проблеми з боку інших органів, наприклад – кон’юнктиви очей, суглобів (як і при хламідіозі).

Симптоми мікоплазмозу дихальної системи

Можливий перебіг хвороби з ураженням дихальних шляхів:

• першіння та біль у горлі – фарингіт;
• сухий кашель – мікоплазмовий трахеобронхіт;
• тривалий, довше ніж 3–4 тижні кашель, підвищення температури до 37,1 ° C-37,5 ° C – може бути мікоплазмова пневмонія.

Самопочуття за таких захворювань практично не погіршується, а симптоми згодом стихають. Але не через те, що хвороба минула сама собою, а внаслідок переходу інфекції в хронічну рецидивну форму.

Такі ситуації можливі після епізодів оральних пестощів або коли в сім’ї є заражена мікоплазмою людина, котра не знає про свою хворобу, не лікується. Тим більшої важливості набуває своєчасна консультація в Universum clinic: ми захистимо від паразитів не лише пацієнта, а і членів його родини.

Симптоми мікоплазмозу в чоловіків

Вхідними воротами, як правило, стає сечовипускний канал. Потім інфекційне запалення підіймається вище та поширюється на інші органи та системи.

Мікоплазмоз у чоловіків починає проявлятися після інкубаційного періоду через 3–5 тижнів від моменту зараження.

Характерні симптоми:

• свербіж та печіння під час сечовипускання, слизові нитки в сечі – уретрит;
• слизові або слизово-гнійні виділення з уретри – бульбоуретрит;
• дискомфорт під час еякуляції, зміна вигляду, запаху сперми – везикуліт;
• припухлість, набряк, водянка яєчка – епідидиміт;
• утруднення сечовипускання, часті позиви по-маленькому, послаблення струменя сечі – простатит.

Загальний стан під час урогенітального мікоплазмозу в чоловіків, зазвичай не погіршується. Це сприяє поширенню інфекції, тому що поширені прояви (уретрит, орхоепідидиміт), сильна стать схильна ігнорувати. Хоча, для того, щоб вилікуватися і не наражати на небезпеку інших, достатньо звернутися до клініки.

Симптоми мікоплазмозу в жінок

Під час незахищеного вагінального сексу, мікоплазми насамперед обсіменяють епітелій вагіни, шийки матки та цервікального каналу. Інкубаційний період триває 15–20 днів, але приблизно у 70 % випадків інфікування, помітні запальні явища не з’являються.

Інфекція просувається знизу догори, її симптомами стають:

• свербіж, печіння, диспареунія, посилення білей, неприємний запах із піхви – вагініт;
• дискомфорт та тягнучий біль внизу живота – цервіцит;
• болючість та припухлість біля входу до піхви – бартолініт;
• відчуття печіння під час сечовипускання та виділення, котрі жінки іноді плутають із нетриманням сечі – уретрит;
• важкість унизу живота, часті, нестерпні позиви до туалету – цистит;
• біль праворуч або ліворуч від лобка, порушення місячних – сальпінгоофорит.

Перебіг хвороби в багатьох жінок непомітний для них самих. Але інфекційний процес усе ж таки чинить свій негативний вплив на організм: може стати однією з причин непрохідності маткових труб, безпліддя, викиднів.

Пропонуємо обстежитися на предмет мікоплазмозу всім жінкам, у кого виникають проблеми із зачаттям або виношуванням вагітності: в Universum clinic є все, що потрібно для встановлення точного діагнозу та ефективного лікування інфекції.

Діагностика мікоплазм

За самими лише симптомами та клінічними проявами, встановити точний діагноз неможливо. Також мікроорганізми не можна розгледіти під мікроскопом.

Діагностика мікоплазмозу потребує лабораторних досліджень:

• бактеріологічне дослідження (посів мазка з уретри, піхви, горла, соку простати на спеціальне живильне середовище);
• дослідження крові на специфічні антитіла до мікоплазм;
• дослідження зразка (той самий мазок) за методикою полімеразно-ланцюгової реакції – ПЛР.

В Universum clinic перевага надається ПЛР: швидкому та точному методу обстеження. Результати тесту дають змогу впродовж одного дня встановити, чи заражена людина, і яким збудником (Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, M. genitalium, M. fermentans, Ureaplasma urealyticum) або їх поєднанням.

Лікування

Якими препаратами проводити лікування – вирішуємо тільки після обстеження пацієнта та його статевого партнера. Тривалість курсу також планується індивідуально.

На тлі правильно підібраного лікування мікоплазмозу, симптоми вщухають уже за 5–10 днів. Більше зусиль потрібно докласти, щоби позбутися від наслідків інфекції, повернути парі здатність зачати й народити здорову дитину.

Імунітет до мікоплазм не формується, тому, навіть, якщо людина вже перехворіє та вилікується, неможливо уникнути повторного зараження під час контакту з носієм.

Профілактика мікоплазмозу

З огляду на переважно статевий шлях передачі, щоб не заразитися, потрібно вести обачне статеве життя: користуватися презервативами під час інтимних контактів будь-якого виду.

Якщо незахищений секс усе ж таки відбувся, то варто звернутися до клініки для обстеження, навіть коли симптоми ІПСШ начебто відсутні. Лікарі Universum clinic нагадують: часті форми безсимптомного мікоплазмозу можуть призвести до зараження інших членів родини, дітей.

Література

1. Heavey E. Mycoplasma genitalium. Nursing. 2017 Jul;47(7):61-62. doi: 10.1097/01.NURSE.0000520524.30192.07. PMID: 28640054.
2. Yu J. et al  “Is there an association between recurrent spontaneous abortion and mycoplasma infection?” J Infect Dev Ctries. 2022 Aug 30;16(8):1302-1307. doi: 10.3855/jidc.15134. PMID: 36099373.
3. Gdoura R. et al. “Ureaplasma urealyticum, Ureaplasma parvum, Mycoplasma hominis and Mycoplasma genitalium infections and semen quality of infertile men”. BMC Infect Dis. 2007 Nov 8;7:129. doi: 10.1186/1471-2334-7-129. PMID: 17988404; PMCID: PMC2194714.
4. Álvaro Varela AI. et al “Clinical characteristics of patients with Mycoplasma pneumoniae infection”. Enferm Infecc Microbiol Clin (Engl Ed). 2022 Oct;40(8):449-452. doi: 10.1016/j.eimce.2022.08.002. Epub 2022 Sep 22. PMID: 36154990.