Лікування анальної тріщини

Анальна тріщина - одне з найболючіших і при цьому «недооцінених»проктологічних захворювань. Незважаючи на невеликий розмір дефекту, тріщина може суттєво знижувати якість життя, спровокувати хронічний, виснажливий біль, сформувати стійкий страх дефекації та спричинити безліч проблем.

Лікарі Універсум Клінік у Києві, у проктологічному відділенні, часто стикаються з уже занедбаним захворюванням — його делікатний характер змушує пацієнтів відкладати звернення до фахівця та лікування анальної тріщини.

Але своєчасний початок терапії здатний швидко позбавити болю та інших симптомів, і запобігти розвитку низки ускладнень, серед яких потенційно небезпечні для здоров'я в цілому.

Анальна тріщина: консервативне лікування чи операція?

Що таке анальна тріщина і чому вона виникає

Анальна тріщина – це лінійний чи еліпсоподібний розрив слизової оболонки анального каналу. Цей дефект може бути поверхневим (гострим) або поглибленим та щільним (хронічним). Гостра тріщина зазвичай з'являється в результаті травми слизової оболонки (наприклад, прохід твердих калових мас при запорах). Якщо травмуючі фактори зберігаються і тріщина не гоїться, вона хронізується: краї ущільнюються, утворюються рубці та сторожові горбки, а загоєння гальмується за рахунок спазму внутрішнього анального сфінктера.

Виникає так зване порочне коло: біль при дефекації викликає спазм сфінктера, підвищений тиск у нижніх відділах кишечника погіршує кровопостачання тканин, що перешкоджає загоєнню тріщини та посилює біль.

Серед причин анальної тріщини найчастіше виступають такі фактори:

• запори – при проходженні твердих калових мас виникає мікротріщина, яка при повторних епізодах запору легко поглиблюється до повноцінного розриву;
• стійка діарея - часті рідкі випорожнення призводять до хімічного і механічного подразнення слизової оболонки, що стоншує її і полегшує розриви, а запалення в слизовій оболонці перешкоджає її загоєнню;
• натужування - при дефекації, пологах, піднятті тяжкості та ін., призводить до підвищення внутрішньочеревного та задньопрохідного тиску та перерозтягування анального каналу, що провокує його травми.

Крім безпосередніх причин анальної тріщини у чоловіків та жінок існують фактори, які підвищують ймовірність такої травми.
До них відносяться запальні захворювання кишечника, геморой, малорухливий спосіб життя, зловживання алкоголем та гострою їжею, дефіцит клітковини в раціоні, недостатнє споживання води.

Такі обставини «підготовляють» слизову оболонку прямої кишки та анального отвору до утворення тріщини, і її виникнення – питання лише часу.

Симптоми анальної тріщини

Проктологи у Києві, в Універсум Клінік, рекомендують не відкладати візит до лікаря за появи навіть одного з наступних симптомів:

• гострий, ріжучий, інтенсивний біль під час та після дефекації;
• сліди крові в калі, мажучі кров'янисті виділення в туалетному папері або на спідній білизні;
• свербіж, печіння, дискомфорт в анальній ділянці;
• спазм анального сфінктера, що посилює біль;
• при хронічній течії - біль може бути тривалим, не тільки під час випорожнення (наприклад, після тривалого положення сидячи) і розвивається страх перед дефекацією.

При довготривалій анальній тріщині у чоловіків і жінок інтенсивність симптомів може наростати. Так, гострий ріжучий і короткочасний біль може ставати тривалим і нестерпним, що не просто знижує якість життя, а й призводить до психоневрологічних проблем (безсоння, депресія, тривожність тощо). Виділення крові при дефекації може трансформуватися в нетривалу і нерясну кровотечу. З іншого боку, циклічне загоєння/повторний розрив слизової оболонки стимулює рубцеві зміни, формування фіброзних поліпів.

Діагностика та підготовка до лікування

Лікування анальної тріщини у Києві, в Універсумі Клінік, завжди починається з комплексної діагностики.
Хоча досвідчений проктолог може поставити діагноз на підставі огляду та анамнезу, важливо зібрати повну клінічну картину. Це дозволяє сформувати тактику лікування, максимально ефективну у конкретному випадку.

Тому діагностика складається з кількох напрямків:

• візуальний огляд для оцінки розмірів та особливостей країв тріщини, наявності/відсутності рубцевих змін;
• пальцеве обстеження та аноскопія допомагають уточнити локалізацію та глибину тріщини (може використовуватися анестезія для зниження болю та спазму);
• інструментальні методи (ректороманоскопія, колоноскопія) — для виключення інших чи супутніх патологій прямої кишки (пухлинні, запальні процеси) чи для підготовки до операції;
• лабораторні дослідження за показаннями (аналізи крові – загальний, біохімічний, коагулограма тощо), гістологічне або цитологічне дослідження біоптату (зразка слизової оболонки, взятої при інструментальному дослідженні), аналізи калу на приховану кров тощо.

Підготовка до лікування включає:

1. нормалізацію стулу - дієту з великою кількістю клітковини (опційно - прийом добавок з клітковиною);
2. збільшення обсягу споживання рідини;
3. за показаннями - прийом проносних для профілактики запорів;
4. лікування виявлених гострих запальних/інфекційних процесів;
5. препарати для усунення спазму та болю до початку основного лікування.

Методи лікування анальної тріщини

Сучасне лікування анальної тріщини передбачає індивідуальний підхід до кожної окремої клінічної ситуації. Але в цілому, всі методи усунення цієї проблеми можна розподілити на кілька видів.

Консервативне лікування анальної тріщини

При тріщині прямої кишки лікування консервативними методами застосовується при першому зверненні пацієнта до лікаря, а також у випадках, коли пошкодження слизової оболонки ще не ускладнилися рубцюванням, інфекційними процесами, парапроктитом та ін.

Основні цілі терапії – усунути біль у задньому проході, зняти спазм сфінктера та створити сприятливі умови для загоєння тканин.
Стратегія загалом складається з таких заходів:

• Харчовий режим та стул. Збільшене споживання клітковини, рясне пиття, м'які проносні засоби для запобігання зовнішньому травмуванню при напруженні.
• Сидячі ванни. Допомагають послабити спазм сфінктера, знизити біль, а при додаванні у воду призначених розчинів та суспензій – надати протимікробний, протизапальний чи інший ефект.
• Місцеві препарати: гелі та мазі для усунення спазмів: засоби, що мають антисептичну, знеболювальну, ранозагоювальну або іншу дію.
• Ін'єкції ботулінічного токсину у внутрішній сфінктер. Особливо ефективні при вираженому спазмі, який погано лікується місцевими препаратами. Такий підхід розслаблює м'яз, допомагає відновити кровообіг у слизовій оболонці і дозволяє тріщині швидше гоїться.

Як правило, консервативний метод використовується не більше 6 тижнів. У процесі лікування та після його завершення лікар оцінює, наскільки призначений курс виявився ефективним, і чи коригує призначення, чи рекомендує лазерне або хірургічне лікування анальної тріщини.

Лазерне лікування анальної тріщини

Лазерне лікування анальної тріщини – метод, який знаходиться на стику консервативного та хірургічного підходу.
З мінімальною травматизацією тканин, він дозволяє:

• акуратно обробити краї дефекту та за рахунок цього стимулювати репаративні процеси;
• коагулювати кровоносні судини, і припинити або суттєво знизити кровотечу;
• загалом стимулювати регенерацію тканин, зменшувати запалення та знижувати біль.

Зазвичай практикується амбулаторне лікування анальної тріщини за допомогою лазера – перед процедурою пацієнту проводиться місцеве знеболювання.

Лазеротерапія у проктології застосовується як альтернатива класичному хірургічному втручанню у пацієнтів із протипоказаннями до операції, а також при неефективності консервативного лікування.

Хірургічне лікування анальної тріщини

Якщо консервативна терапія не призвела до очікуваних результатів, а також при тривалому та/або ускладненому перебігу патології, показано хірургічне втручання. Основне завдання операції – усунути спазм внутрішнього сфінктера та створити умови для загоєння дефекту.

Серед хірургічних методів сьогодні найчастіше застосовується латеральна внутрішня сфінктеротомія. Це найбільш поширена та ефективна методика: розтин внутрішнього анального сфінктера знижує його тонус, покращує кровотік і сприяє загоєнню тріщини.

Альтернативні хірургічні техніки включають висічення тріщини з анопластикою, використання шкірних клаптів для закриття дефекту та комбінації перерахованих технік із введенням ботулінічного токсину. Ці підходи спрямовані на збереження функції сфінктера та зниження ризику нетримання.

Хірургічне лікування зазвичай проводиться під загальною, регіональною чи місцевою анестезією та може виконуватися в амбулаторних умовах.

Протипоказання до хірургічного лікування анальної тріщини

Хірургічне лікування анальної тріщини є ефективним, але застосовується не у всіх випадках. Рішення про операцію приймається індивідуально з урахуванням причин захворювання, функції анального сфінктера, наявності супутніх проблем зі здоров'ям.

До протипоказань належать такі обставини:

• активні запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, активний виразковий коліт, проктит) - високий ризик ускладнень та поганого загоєння;
• інфекційні ураження аноректальної області - операція можлива лише після усунення інфекції;
• виражене нетримання калу або газів - хірургічне зниження тонусу сфінктера може збільшити нетримання;
• гострі захворювання загального характеру - служать протипоказанням для будь-якого типу хірургічних втручань;
• обставини, які унеможливлюють правильний післяопераційний догляд та дотримання рекомендацій лікаря щодо відновного періоду (важкі психічні порушення, нездатність пацієнта до самообслуговування та відсутність опікуна тощо).

Операція при анальній тріщині у таких випадках може проводитися після усунення факторів, що стали протипоказанням або стабілізації стану пацієнта.

Також, при аномальному розташуванні дефекту, раніше перенесених втручаннях на прямій кишці, хірургічне лікування проводиться в повному обсязі, але після додаткової оцінки та діагностики.

Післяопераційний догляд

Для прискорення загоєння після операції та профілактики рецидивів важливо:

• підтримувати м'який стул за допомогою дієти та проносних;
• продовжувати сидячі ванни, щоб зменшити спазм і болі;
• дотримуватись гігієни у області операційної рани;
• уникати важких фізичних навантажень у перші тижні;
• слідувати всім рекомендаціям лікаря (прийом лікарських препаратів, місцеві засоби та ін.).

Чи можна вилікувати анальну тріщину без операції

Так — особливо у гострих випадках. При правильній дієті, усуненні спазму сфінктера та за адекватної медикаментозної терапії гострі тріщини гояться в більшості випадків протягом кількох тижнів. У частини пацієнтів хронічні тріщини добре піддаються консервативному лікуванню (наприклад, із застосуванням блокаторів кальцієвих каналів або ін'єкцій ботулінічного токсину) без операції. Однак якщо протягом 6-8 тижнів немає поліпшення, доцільно перейти до хірургічних методів, оскільки тривала присутність тріщин, які не гояться, підвищують ризик ускладнень.

Скільки коштує хірургічне лікування анальної тріщини у Києві?

Ціни на операцію з видалення анальної тріщини у Києві, в Універсум Клінік, — від 13 000 грн. У вартість входить власне операція без анестезії та медикаментозного забезпечення.